Диво-музей налічує понад 8 500 екземплярів унікальних черевичків з 70 країн світу, виготовлених зі скла, фарфору, кришталю, шкіри та багатьох інших матеріалів.
Під час його відкриття було зареєстровано Національний рекорд України — найбільша в Україні колекція сувенірно-декоративного взуття.
Натхненна історія найпрекраснішого музею черевичків у Хмільнику Вінницької області.
27 грудня йому виповнюється рік, і нам не терпиться разом з вами пройтися залами приміщення музею та дізнатись неймовірні історії від його засновниці.
Точно дізнаємося щось цікавеньке. Почнемо.
З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ
На вході нас зустрічає засновниця музею Неля Рибак, надзвичайно щира та позитивна жінка. Показує нові, нещодавно подаровані експонати, пишається, що серед них є унікальні черевички, які їй передали із Польщі.
Окраса першої зали – висока аж до стелі ялинка, прикрашена численною кількістю іграшок-черевичків. Прикрашеною вона стоїть впродовж усього року. Озираєшся, а довкола так багато – великих і маленьких з ексклюзивним дизайном – унікальних, дивних черевичків…
“Якби хто років десять тому сказав, що я буду таким займатися, що буде навіть музей, то я б посміялася”, – каже пані Неля. За фахом вона вихователька дошкільнят, має багатий досвід роботи з дітьми, що завжди їй було до душі, тож займатись колекціонуванням почала зовсім випадково…«Якось моя подруга з її молодшою донькою побували в Нідерландах. Звідти вони привезли невеличкий сувенір – брелок Кломпи. Я його хотіла, наче маленька дитина іграшку. Так він і став моїм талісманом. Наступного року була мандрівка до Австрії. І історія з сувеніром повторилася – приїхав брелок – гірський чобіток зі шкіри. А на третій рік з поїздки на «Ігрища рицарів» до Білої Церкви, що на Київщині, були привезені два шкірях чобітка»…
І так впродовж чотирьох років до пані Нелі потрапляли звідусіль сувеніри-чобітки. Та вони все не «чіпляли серце» жінки так, щоб от узяти й почати колекціонувати неординарні сувеніри. Але ж долі не накажеш… Одного разу вона натрапила на гуртівню різноманітних черевичків. Придбала аж чотирнадцять. Після чого колекція почала активно поповнюватися. Попелюшка позаздрила б, точно. З часом пані Неля почала все більше цікавитися таким видом колекціонування, знайшла інформацію про аналогічну колекцію у США. Там жінка збирала черевички з 1938 року по 1952 рік. І що ви думаєте? Пані Неля придбала ту славнозвісну колекцію. Отак все й закрутилося, але про музей мови не йшло ще тоді.
ЧЕРЕВИЧКИ ВІД ВОРІТ ДО КУХНІ
Зберігала усю свою дорогоцінну колекцію пані Неля вдома. Черевички були розташовані від воріт і закінчуючи кухнею. Надворі були гарні садові красені, а в кухні стояла ціла шафа, де замість кухонного начиння стояли черевички. І так день за днем уся родина захопилася цим колекціонуванням…
“Дуже вдячна своєму чоловікові за те, що він не заперечував, а навпаки, підтримував мене, куди не поїде, куди не піде, з черевичком або з чобітком прийде”, – каже пані Неля.До наповнення колекції музею “Черевичок” залучені рідні та друзі жінки. Адже всі достеменно знають, що дарувати їй на свята та які сувеніри привозити з поїздок. А крім них ще понад 200 людей. Проте, більшу частину експонатів подарував пані Нелі все ж чоловік. Його експонати дорогі та ексклюзивні.
УНІКАЛЬНІ ЕКЗЕМПЛЯРИ
«Чим цінна моя колекція? – Тим, що в одному місці зібрані краса й фантазія, створені людиною, неймовірна праця. Такого музею ще не було в Україні. На сьогоднішній день музей нараховує більше 8,5 тисяч екземплярів», – зазначає засновниця. Про кожен експонат вона розповідає унікальні історії.
«Взуття носять всі, окрім африканців. Моя онука була на Шрі-Ланці і з великими труднощами знайшла два олов’яних чобітка, але то не їхньої розробки були чобітки, а привезені, бо в них немає популярності на взуття. Також немає такої популярності і серед громадян Ізраїлю, хоч вони й завжди гарно взуті. У них під час Великої Вітчизняної війни сталася велика трагедія, пов’язана із взуттям. Це страшний факт, який увійшов в історію.
Коли німці взяли Будапешт (там було багато євреїв), одним пострілом вони вбили дуже багато євреїв, а їхнє взуття залишилося на набережній Дунаю. Цій жахливій події встановлено пам’ятник з металу, у вигляді черевиків, які залишились на березі, коли розстріляні люди впали у річку… Я бачила той пам’ятник.” – згадує пані Неля.
Йдучи залами музею жінка зупиняється біля маленького босоніжка і починає розповідати його історію: “Їздили якось друзі родини до Ізраїлю. Вони колекцію бачили ще в мене вдома тоді. Я дуже просила їх привезти сувенір з взуттям, бо в мене на той момент нічого з Ізраїлю не було. Коли настав час їм вертатися, то подруга нічого не знайшла мені на поповнення колекції. Сумна та стурбована вона завітала до своїх друзів. З ними зав’язалась розмова про мене, колекціонерку таких цікавих речей. І, вражена після розмови, дівчина за ніч створила для мене маленький сандалик, який я називаю «Зірка Давида». Кожен експонат у музеї “Черевичок” має свою історію, якою володіє його засновниця, Неля Рибак: “Коли я вже почала на серйозному рівні займатися колекціонуванням, десь років шість тому, я шукала інформацію про своє захоплення по зернині. Зберігала вирізки, статті з інтернету, бо коли чимось займаєшся, то маєш дізнаватися про це все більше і більше”.
А от, як виникла ідея з музеєм, – це залишиться сімейною таємницею її родини. І нам лише залишається фантазувати, як то могло статися…
НЕСПОДІВАНКИ ТА ДОПОМОГА МУЗЕЮ
Музей «Черевичок» відвідують різні люди: місцеві мешканці, туристи, військові… Вражені колекцією та неймовірними історіями багатими на історичні факти, елементи культури різних країн від пані Нелі, відвідувачі часто дарують експонати музею, або допомагають коштами на придбання нових диво-черевичків.
Це дуже приємні несподіванки для засновниці Нелі Рибак. Інколи дарують експонати люди, яких жінка вперше бачить.
«Якось прийшов чоловік і запитав: “Ви туфельки берете?”, – розповідає жінка. – Я відповіла: “Дивлячись які і за скільки».
Тоді він вийняв з кишені дві маленькі керамічні туфельки, чи то румунські, чи то болгарські, бо в них національне взуття схоже, сказав, що хоче подарувати їх в музей. Тисячі експонатів, а я кожен про черевичок можу розповісти, звідки він прибув і хто подарував»…
МРІЯ ВСІХ КОЛЕКЦІОНЕРІВ
У музеї багато єдиних екземплярів, яких ніде в світі більше немає, як, наприклад «Зірка Давида», він малесенький, як мізинець, але він унікальний. Вершиною всього є черевик-акваріум, зроблений з муранського скла, а в ньому рибка та бульбашки повітря зі скла, рослини зі скла, він унікальний ручної роботи.
А ще у музеї “Черевичок” є колекція, яка у колекціонерів називається “Історична англійська колекція”. В ній усі черевички виготовлені з костяного фарфору, це легенькі вироби, вони просвічуються, – мрія кожного колекціонера філоботиста, тому що по-перше, це якісний фарфор, а по-друге, вона вже неповторна, адже колекція виготовлена в 1994 році, їх 25 усього і вони створені за зразками брендового взуття, ось у чому цінність.
Пані Неля знає багатьох колекціонерів та виробників з Німеччини, Бельгії. В Україні у кожній області є такі колекціонери.
Також мрія багатьох мати «Пори року» – дванадцять місяців і дванадцять туфельок з відповідними квітами. Але не кожен великий колекціонер має таку колекцію.
З Албанії Неля Рибак привезла цілу колекцію їхнього національного взуття. Такої колекції ні пані Неля, ні тим паче ми, не бачила ні в кого і навряд побачимо.
Із заводу «Костабода» у колекціонерки також є унікальні черевички. (Завод із виготовлення чудової якості дзеркал та скла, який заснували три офіцери Фінляндії у 1842 році).
«Це дорогі речі і вони дуже цінуються», – каже Неля Рибак. – Але якщо ти колекціонер високого ґатунку, то ти обов’язково їх будеш мати в своїй колекції».
ПРО, ЩО МРІЄ НЕЛЯ РИБАК…
Вже рік як біля музею “Черевичок” зроблений постамент… Споглядаючи на нього Неля Рибак мріє, щоб там стояв великий кількаметровий черевик. Де придбати жінка знає, але коштів на нього ще поки нема. Музей джерел фінансування не має. Підтримує пані Нелю її чоловік, рідні, інколи відвідувачі за власної ініціативи роблять свої благодійні внески.
«Один чоловік із міста Дніпра на полички у шафах залишив 10 000 гривень. Військовий одного разу прийшов, оглянув усі експонати, а потім узяв номер платіжної картки і перерахував на неї тисячу гривень. За ці кошти я придбала неймовірної краси туфельку. А коли було відкриття музею, було багато подарунків: від шоколадних туфельок до італяно-чобота в лимонах, який подарував великий колеціонер, добра людина з міста Тернополя. Я кожному безмежно вдячна», – каже засновниця музею.
Це саме та історія, коли людина спочатку вкладає величезну працю, а потім отримує віддачу від людей, які захоплюються результатом її праці, хочуть долучитись до цього дива хоча б кількома екземплярами у подарунок. Значимість такого музею надзвичайно цінна. Це унікальні історії культури, мистецтва, про які можливо дізнатись лише в цьому чарівному місці, споглядаючи колекції, слухаючи пані Нелю… Дух захоплює, повірте.
Ще багато історій хотілось би тут розповісти про експонати, але краще аніж жінка яка їх зібрала цього не зробить ніхто. Тож щиро радимо відвідати музей «Черевичок» у місті Хмільнику, що на Вінниччині. Це місце, що наповнює внутрішній світ, по-справжньому мотивує та надихає.